Бетонний завод 100 м³/год — це промислова установка для підприємств, яким потрібно стабільно виробляти великі обсяги товарного бетону або забезпечувати бетонною сумішшю власні будівельні, дорожні та інфраструктурні проєкти. Паспортні 100 м³/год не означають, що підприємство буде отримувати рівно 100 м³ готового бетону щогодини протягом усього робочого дня: фактичний випуск залежить від об'єму замісу, тривалості циклу, дозування, подачі інертних матеріалів, завантаження цементу, логістики та організації роботи автотранспорту. Для KARMEL 100K базова продуктивність становить 100 м³/год, використовуються бункери для інертних матеріалів 4×20 м³, силоси місткістю від 75 до 500 т та змішувач 3000/2000; встановлена потужність — близько 154 кВт.
Тому перед купівлею бетонного заводу 100 м³/год потрібно рахувати не тільки паспортну продуктивність, а весь виробничий комплекс: скільки бетону потрібно виробляти на добу, скільки цементу зберігати на майданчику, як подаватимуться інертні матеріали, яка потрібна електрична потужність, скільки автобетонозмішувачів працюватиме одночасно і якою буде організація відвантаження.
Кому потрібен бетонний завод 100 м³/год?
БЗУ продуктивністю 100 м³/год зазвичай розглядають підприємства, яким потрібен значний і стабільний випуск бетону.
Це можуть бути:
-
виробники товарного бетону;
-
будівельні компанії;
-
дорожньо-будівельні підприємства;
-
виробники залізобетонних конструкцій;
-
підприємства, що будують великі промислові об'єкти;
-
інфраструктурні проєкти;
-
виробники тротуарної плитки та інших бетонних виробів;
-
підприємства, які планують одночасно працювати з декількома будівельними майданчиками.
Але ключове питання перед купівлею звучить не як «чи потрібен мені завод на 100 м³/год?», а:
«Який фактичний добовий обсяг бетону я повинен виробляти та як часто завод працюватиме на піковому навантаженні?»
Саме від цього залежить, чи буде установка на 100 м³/год економічно виправданою.
Скільки бетону можна виробити на заводі 100 м³/год?
Якщо взяти паспортну продуктивність 100 м³/год, математично отримуємо:
100 м³/год × 8 годин = 800 м³ за зміну.
За 10-годинної роботи:
100 м³/год × 10 годин = 1000 м³.
Але це теоретичний розрахунок.
У реальній експлуатації частину часу займають:
-
завантаження;
-
перемикання режимів;
-
зміна рецептур;
-
дозування;
-
обслуговування;
-
очищення змішувача;
-
переміщення транспорту;
-
технологічні паузи;
-
поповнення матеріалів.
Тому проектувати бізнес-модель виключно виходячи з показника 100 м³/год неправильно.
Для розрахунку продуктивності потрібно враховувати коефіцієнт використання установки.
Наприклад, якщо середня фактична продуктивність становить 70–80% від паспортної, то за 8-годинну зміну орієнтовний випуск буде:
| Завантаження потужності | Середня продуктивність | 8 годин роботи |
|---|---|---|
| 60% | 60 м³/год | 480 м³ |
| 70% | 70 м³/год | 560 м³ |
| 80% | 80 м³/год | 640 м³ |
| 90% | 90 м³/год | 720 м³ |
| 100% | 100 м³/год | 800 м³ |
Це не універсальні нормативи, а приклад для розуміння економіки. Реальний коефіцієнт залежить від конкретної технологічної схеми та організації виробництва.
Чи достатньо 100 м³/год для 500 м³ бетону на добу?
Так.
Якщо підприємству потрібно виробляти близько 500 м³ бетону за робочу зміну, установка на 100 м³/год має достатній запас паспортної продуктивності.
Наприклад:
500 м³ ÷ 100 м³/год = 5 годин теоретичної роботи.
Це залишає час на технологічні паузи та нерівномірність замовлень.
Для підприємства, яке регулярно виробляє 700–800 м³ за зміну, завод 100 м³/год уже працюватиме значно ближче до свого розрахункового навантаження.
Якщо ж бізнес планує виробляти 1000–1200 м³ бетону щодня, потрібно оцінювати не тільки продуктивність БЗУ, а й кількість робочих годин, транспорт, запас цементу, завантаження інертних та можливість роботи без тривалих простоїв.
Бетонний завод 100 м³/год: головні характеристики
Типова конфігурація заводу такої продуктивності повинна забезпечувати узгоджену роботу декількох систем:
-
бункерів інертних матеріалів;
-
дозаторів;
-
конвеєра;
-
цементних силосів;
-
шнеків;
-
системи дозування води;
-
змішувача;
-
пневматичної системи;
-
автоматики;
-
системи фільтрації;
-
системи керування.
Якщо один із цих вузлів не відповідає необхідній продуктивності, фактичний випуск усього заводу може бути нижчим за паспортний.
Саме тому 100 м³/год — це характеристика всієї технологічної системи, а не тільки змішувача.
Який змішувач потрібен для бетонного заводу 100 м³/год?
Це один із ключових пунктів комплектації.
Для заводу 100 м³/год потрібно співвіднести:
-
корисний об'єм замісу;
-
час циклу;
-
кількість замісів за годину;
-
тип змішувача;
-
характеристики бетонної суміші.
У KARMEL 100K використовується змішувач типорозміру 3000/2000.
Позначення 3000/2000 у такому випадку пов'язане з геометричним та робочим об'ємом змішувача: приблизно 3000 л загального об'єму та 2000 л робочого замісу.
Тобто один цикл дає орієнтовно 2 м³ готової суміші.
Щоб отримати 100 м³/год, система повинна забезпечувати відповідну кількість циклів із урахуванням фактичного часу дозування, змішування та вивантаження.
Саме тому при порівнянні двох заводів на 100 м³/год потрібно дивитися не тільки на напис у каталозі, а й на:
-
об'єм замісу;
-
тривалість циклу;
-
тип змішувача;
-
потужність приводу;
-
систему завантаження;
-
реальну організацію дозування.
Планетарний, двовальний чи роторний змішувач?
Для продуктивності 100 м³/год можна використовувати різні типи змішувачів.
Вибір залежить від рецептури та кінцевого продукту.
Двовальний змішувач
Підходить для інтенсивного змішування та широко використовується у виробництві товарного бетону.
Сильна сторона — висока інтенсивність перемішування та можливість працювати з різними рецептурами.
Планетарний змішувач
Часто використовується там, де потрібна висока якість і однорідність суміші.
Може бути особливо цікавим для виробництва бетонних виробів та спеціальних складів.
Роторний змішувач
Може використовуватися у відповідних технологічних конфігураціях та має власні конструктивні особливості.
Тому вибір змішувача потрібно робити не за принципом «який тип кращий», а за рецептурами, продуктивністю та технологією конкретного підприємства.
KARMEL 100K: що входить у конфігурацію?
KARMEL 100K — стаціонарний конвеєрний бетонний завод продуктивністю 100 м³/год.
Базові характеристики моделі:
| Параметр | KARMEL 100K |
|---|---|
| Продуктивність | 100 м³/год |
| Бункери інертних | 4×20 м³ |
| Змішувач | 3000/2000 |
| Силоси цементу | 75–500 т |
| Тип подачі | стрічковий конвеєр |
| Встановлена потужність | близько 154 кВт |
| Автоматизація | PLC |
| Дистанційне керування | передбачене |
| Дозування | автоматичне |
| Фільтрація | інтегрована система очищення |
Конкретна комплектація може змінюватися залежно від технічного завдання, рецептури, кількості цементів та особливостей майданчика.
Чотири бункери по 20 м³: навіщо вони потрібні?
Для заводу 100 м³/год важлива не тільки продуктивність змішувача, а й достатній запас інертних матеріалів.
У KARMEL 100K передбачена конфігурація 4×20 м³.
Це дозволяє організувати окреме зберігання різних фракцій.
Наприклад:
-
пісок;
-
щебінь 5–10 мм;
-
щебінь 10–20 мм;
-
інша фракція.
Конкретний розподіл залежить від рецептур підприємства.
Чотири секції також дозволяють працювати з декількома рецептами без постійного переналаштування системи подачі інертних.
Чи можна поставити більше бункерів?
Так, конфігурація повинна визначатися не тільки стандартним каталогом.
Якщо підприємство працює з великою кількістю фракцій, можна розглядати збільшення кількості бункерів.
Це має сенс, якщо:
-
потрібно використовувати більше видів заповнювачів;
-
є різні рецептури;
-
підприємство виробляє спеціальні бетони;
-
необхідно зменшити кількість переналаштувань.
Але збільшення кількості бункерів означає також більшу площу, складнішу логістику та вищу вартість.
Тому оптимальну конфігурацію потрібно визначати на основі фактичних рецептів.
Скільки силосів потрібно для бетонного заводу 100 м³/год?
Один із найважливіших елементів комплексу — цементні силоси.
Для KARMEL 100K передбачені варіанти силосів від 75 до 500 тонн залежно від комплектації.
Але питання не тільки в тому, скільки тонн цементу поміститься на території.
Потрібно визначити:
-
добове споживання цементу;
-
кількість марок цементу;
-
частоту поставок;
-
місткість автомобільного транспорту;
-
резерв на вихідні та затримки постачання;
-
кількість рецептур.
Як розрахувати запас цементу?
Умовний приклад.
Припустимо, завод виробляє:
600 м³ бетону на добу.
Середня витрата цементу — умовно:
300 кг на 1 м³.
Тоді добова потреба:
600 × 300 кг = 180 000 кг
або:
180 тонн цементу на добу.
У такій ситуації силос на 75 тонн очевидно не забезпечить повний добовий запас.
Тому може знадобитися:
-
декілька силосів;
-
більша сумарна місткість;
-
регулярне поповнення протягом дня.
Це лише приклад. Реальна витрата цементу залежить від класів бетону, рецептур, добавок та вимог до міцності.
Чому два або більше силосів часто практичніші за один великий?
Якщо підприємство працює з декількома видами цементу, один силос обмежує технологічні можливості.
Наприклад:
Силос №1 — цемент типу А
Силос №2 — цемент типу Б
Силос №3 — резерв
Так підприємство отримує більше свободи при формуванні рецептур.
Крім того, резервна місткість дозволяє зменшити залежність від точної дати доставки цементу.
Для промислового виробництва це часто важливіше, ніж максимальна місткість одного силосу.
Електрика для бетонного заводу 100 м³/год
Ще до замовлення БЗУ потрібно отримати від виробника повний електричний баланс.
Для KARMEL 100K заявлена встановлена потужність становить приблизно 154 кВт.
Але не варто робити висновок:
«Мені достатньо підключення рівно на 154 кВт».
Встановлена потужність — це сума номінальних потужностей електродвигунів та іншого обладнання, а фактичне споживання залежить від режиму роботи.
Крім того, потрібно враховувати резерв.
Що споживає електроенергію на БЗУ?
Основні споживачі:
-
електродвигун змішувача;
-
стрічкові конвеєри;
-
шнеки;
-
компресор;
-
вібратори;
-
затвори;
-
системи дозування;
-
вентиляція та фільтрація;
-
допоміжне обладнання;
-
система керування.
Найбільше навантаження зазвичай пов'язане з приводами змішування та транспортування матеріалів.
Яку електричну потужність потрібно закладати?
Правильний підхід:
встановлена потужність + запас + аналіз пускових навантажень.
Для конкретного проєкту електрик повинен розрахувати:
-
номінальну потужність;
-
максимальне одночасне навантаження;
-
пускові струми;
-
напругу;
-
систему заземлення;
-
захист;
-
кабельні лінії;
-
трансформаторну підстанцію.
Якщо підприємство планує одночасно експлуатувати БЗУ, компресори, насоси, освітлення, ремонтне обладнання та інші споживачі, електрична система повинна розраховуватися на весь об'єкт, а не тільки на бетонний завод.
Чи потрібна окрема трансформаторна підстанція?
Це залежить від наявної інфраструктури.
Якщо на підприємстві вже є достатня електрична потужність, може бути достатньо нового вводу та відповідного розподільчого обладнання.
Якщо ж існуюча мережа не дозволяє забезпечити необхідне навантаження, потрібно передбачати:
-
нову ТП;
-
збільшення потужності;
-
новий кабельний ввід;
-
розподільчий щит.
Це питання необхідно вирішити до монтажу бетонного заводу, а не після доставки обладнання.
Логістика інертних матеріалів для БЗУ 100 м³/год
На продуктивності 100 м³/год логістика стає критичною.
Якщо завод виробляє 600 м³ бетону на добу, через нього проходять сотні тонн сировини.
Потрібно організувати:
кар'єр / склад → завантаження → транспорт → бункери → дозування → змішування → автобетонозмішувач.
Будь-яке вузьке місце в цьому ланцюгу може зменшити фактичну продуктивність.
Скільки інертних матеріалів потрібно?
У середньому на 1 м³ бетону може припадати близько 1,8–2,2 т основних компонентів, залежно від рецептури.
Для умовного розрахунку візьмемо 2 т.
Якщо завод виробляє 600 м³ за добу:
600 × 2 = 1200 тонн матеріалів на добу.
Це вже серйозний логістичний потік.
Тому потрібно заздалегідь продумати:
-
під'їзд самоскидів;
-
місце розвантаження;
-
фронт роботи навантажувача;
-
запас інертних;
-
дороги всередині підприємства;
-
відведення води;
-
очищення території.
Як подавати інертні матеріали?
Для стаціонарного конвеєрного заводу одним із поширених рішень є подача інертних матеріалів стрічковим конвеєром.
Перевага такої схеми — можливість організувати безперервну подачу матеріалу з бункерів до змішувального вузла.
У KARMEL 100K використовується саме конвеєрна схема.
Вона особливо доречна для підприємств, де:
-
завод працює багато годин на добу;
-
потрібна висока продуктивність;
-
є постійний потік замовлень;
-
майданчик дозволяє розмістити технологічну лінію.
Який майданчик потрібен під бетонний завод 100 м³/год?
Не можна визначити необхідну площу тільки за розмірами самого БЗУ.
Потрібно врахувати:
-
бетонний завод;
-
силоси;
-
склади інертних;
-
дороги;
-
зону маневрування;
-
вагову;
-
адміністративні приміщення;
-
місце для автобетонозмішувачів;
-
зону промивки;
-
дренаж;
-
електрообладнання.
Тому перед проєктуванням виробник повинен отримати:
-
план ділянки;
-
рельєф;
-
точки підключення;
-
місця заїзду;
-
напрямок руху транспорту.
Висота завантаження автобетонозмішувача
Для стаціонарного бетонного заводу важливо, щоб висота розвантаження дозволяла зручно завантажувати автобетонозмішувачі.
У стаціонарних конвеєрних БЗУ KARMEL висота розвантаження становить орієнтовно 3,8–4,15 м, залежно від конфігурації.
Це потрібно враховувати разом із:
-
висотою міксера;
-
рівнем дорожнього покриття;
-
можливістю заїзду;
-
радіусом розвороту.
Скільки автобетонозмішувачів потрібно для заводу 100 м³/год?
Це питання часто недооцінюють.
Якщо БЗУ виробляє 100 м³/год, але на підприємстві недостатньо міксерів, завод буде змушений чекати транспорт.
Умовно:
-
один автобетонозмішувач — 8 м³;
-
завод виробляє 100 м³/год.
Теоретично потрібно відвантажувати близько:
100 ÷ 8 = 12,5 міксерів на годину.
Тобто приблизно один повний міксер кожні 4,8 хвилини.
Але якщо міксер після розвантаження має їхати далеко на будівельний об'єкт і повертатися, одного автомобіля недостатньо.
Кількість транспорту потрібно визначати за:
-
об'ємом автобетонозмішувача;
-
відстанню до об'єкта;
-
часом навантаження;
-
часом дороги;
-
часом розвантаження;
-
дорожньою ситуацією.
Тому продуктивність БЗУ та логістична продуктивність автопарку повинні бути збалансовані.
Чи потрібна автоматизація на заводі 100 м³/год?
Для установки такої продуктивності автоматизація фактично є базовою вимогою до стабільного виробництва.
Оператор повинен мати можливість:
-
вибрати рецепт;
-
контролювати дозування;
-
бачити вагу компонентів;
-
контролювати рівень силосів;
-
запускати та зупиняти обладнання;
-
бачити аварійні сигнали;
-
вести облік виробництва.
У KARMEL 100K використовується PLC-система керування, а також передбачена можливість дистанційного контролю.
Чому точність дозування критична?
При виробництві сотень кубометрів бетону на добу навіть невелика похибка накопичується.
Наприклад, якщо в кожному кубометрі умовно використовується 300 кг цементу, при виробництві 600 м³ на добу це:
180 тонн цементу.
Тому похибка дозування впливає одночасно на:
-
собівартість;
-
міцність;
-
стабільність рецептури;
-
витрати цементу;
-
якість готового бетону.
Автоматизоване дозування дозволяє контролювати цей процес значно точніше, ніж ручна подача компонентів.
Фільтрація цементного пилу
При роботі силосів та завантаженні цементу утворюється пил.
Для промислового БЗУ потрібно передбачати відповідну систему фільтрації.
У конфігураціях KARMEL використовуються системи очищення пилу, інтегровані в обладнання.
При проєктуванні потрібно врахувати:
-
фільтр силосу;
-
вентиляцію;
-
герметичність з'єднань;
-
місце обслуговування фільтрів;
-
систему збору пилу.
Це важливо не тільки з точки зору екології, а й для нормальної роботи самого обладнання.
Зимова експлуатація бетонного заводу 100 м³/год
Для України цей пункт потрібно закладати ще на етапі замовлення.
Низькі температури впливають на:
-
воду;
-
заповнювачі;
-
пневматику;
-
трубопроводи;
-
цемент;
-
бетонну суміш.
Тому для цілорічної роботи може знадобитися зимовий пакет.
Він може передбачати залежно від конкретної конфігурації:
-
підігрів води;
-
теплоізоляцію;
-
захист трубопроводів;
-
підігрів критичних вузлів;
-
зимове виконання системи керування.
Якщо БЗУ працюватиме цілий рік, зимову комплектацію потрібно включати в технічне завдання одразу.
Скільки коштує бетонний завод 100 м³/год?
Вартість установки на 100 м³/год не можна коректно визначити тільки за продуктивністю.
На кінцеву ціну впливають:
-
тип БЗУ;
-
тип змішувача;
-
кількість бункерів;
-
об'єм бункерів;
-
кількість силосів;
-
місткість силосів;
-
автоматизація;
-
система фільтрації;
-
зимовий пакет;
-
металоконструкції;
-
конвеєри;
-
монтаж;
-
пусконалагодження;
-
доставка;
-
фундаментні та будівельні роботи.
Наприклад, KARMEL 100K з чотирма бункерами 20 м³ і двома силосами матиме іншу комплектацію, ніж завод із максимальною кількістю силосів та додатковим обладнанням.
Тому запит «скільки коштує бетонний завод 100 м³/год?» без технічного завдання дає дуже приблизну відповідь.
Що входить у бюджет, крім самого БЗУ?
Це особливо важливо при плануванні інвестицій.
Загальний бюджет можна умовно розділити на:
1. Основне обладнання
Сам бетонний завод.
2. Цементне господарство
Силоси, шнеки, фільтри, компресорне обладнання.
3. Інертні матеріали
Бункери, конвеєри, складські майданчики.
4. Електрика
Підстанція, кабелі, щити, підключення.
5. Будівельна частина
Фундаменти або підготовка майданчика, дороги, дренаж.
6. Монтаж
Монтажні роботи та запуск.
7. Логістика
Доставка обладнання.
8. Автопарк
Автобетонозмішувачі, навантажувачі, самоскиди.
Саме тому ціна БЗУ і загальна інвестиція у бетонний вузол — це не одне й те саме.
Скільки часу займає монтаж?
Для стаціонарних заводів KARMEL стандартний заявлений термін монтажу та запуску обладнання становить близько 10 днів після підготовки майданчика, залежно від конкретної комплектації та умов проєкту.
Але це не означає, що весь проєкт від підписання договору до першого кубометра бетону триватиме 10 днів.
До цього потрібно додати:
-
підготовку території;
-
фундаменти або іншу основу;
-
електропідключення;
-
підведення комунікацій;
-
доставку;
-
складання;
-
монтаж силосів;
-
перевірку автоматики;
-
пусконалагодження.
Найчастіше саме готовність майданчика визначає календар запуску.
Чи потрібен фундамент під бетонний завод 100 м³/год?
Для стаціонарного БЗУ потрібно оцінювати конструктивне рішення конкретного заводу та місцеві умови.
Потрібно врахувати:
-
тип ґрунту;
-
навантаження;
-
висоту конструкції;
-
силоси;
-
сейсмічні та вітрові навантаження;
-
місцеві будівельні вимоги.
Не можна переносити рішення від одного майданчика на інший без розрахунку.
Саме тому виробник повинен надати технічні вимоги до основи та навантажень.
KARMEL 100K: для яких підприємств підходить?
KARMEL 100K має сенс розглядати підприємствам, які:
-
виробляють сотні кубометрів бетону на добу;
-
працюють із товарним бетоном;
-
обслуговують декілька будівельних об'єктів;
-
потребують стабільної стаціонарної продуктивності;
-
мають постійний потік інертних матеріалів;
-
можуть забезпечити відповідну електричну потужність;
-
планують роботу заводу протягом тривалого періоду.
Для невеликого підприємства з потребою 100–200 м³ бетону на добу така установка може бути надлишковою.
У такому випадку варто розглядати меншу продуктивність — наприклад, 30, 40 або 60 м³/год.
Коли 100 м³/год може бути недостатньо?
Якщо підприємство планує:
-
більше 800–1000 м³ за зміну;
-
кілька одночасних великих будівельних об'єктів;
-
безперервне виробництво протягом тривалого часу;
-
великий парк автобетонозмішувачів;
може виникнути потреба у більшій продуктивності або в іншій організації виробництва.
У такому випадку потрібно порівняти:
один завод 100 м³/год
проти
заводу більшої продуктивності
або
двох незалежних виробничих ліній.
Останній варіант може мати сенс, коли критично важлива резервність виробництва.
Один завод 100 м³/год чи два менших?
Це вже питання бізнес-моделі.
Наприклад, підприємство може порівнювати:
-
один БЗУ 100 м³/год;
-
два БЗУ по 50 м³/год.
У першого варіанта менше дублювання обладнання.
У другого — потенційно більша гнучкість і резервування.
Порівнювати потрібно за:
-
CAPEX;
-
OPEX;
-
персоналом;
-
площею;
-
електроспоживанням;
-
сервісом;
-
ризиком простою;
-
логістикою;
-
майбутнім розширенням.
Тут немає універсального рішення для всіх підприємств.
Що перевірити перед купівлею бетонного заводу 100 м³/год?
Перед підписанням договору рекомендуємо пройти короткий технічний чек-лист.
Продуктивність
-
100 м³/год — паспортна чи гарантована фактична?
-
Який об'єм одного замісу?
-
Який час циклу?
Змішувач
-
Тип?
-
Виробник?
-
Робочий об'єм?
-
Потужність?
Інертні
-
Скільки бункерів?
-
Яка місткість?
-
Які фракції використовуються?
Цемент
-
Скільки силосів?
-
Яка місткість?
-
Скільки шнеків?
Електрика
-
Встановлена потужність?
-
Максимальне навантаження?
-
Який трансформатор потрібен?
Автоматизація
-
Який PLC?
-
Чи є дистанційний доступ?
-
Чи ведеться архів виробництва?
Логістика
-
Скільки міксерів потрібно?
-
Який час циклу доставки?
-
Як організовано рух транспорту?
Сервіс
-
Хто виконує ПНР?
-
Яка гарантія?
-
Де запчастини?
-
Який час реакції?
Бетонний завод 100 м³/год: підсумок
Бетонний завод 100 м³/год — це рішення для підприємств із серйозним обсягом виробництва, але його не можна оцінювати тільки за паспортною цифрою продуктивності.
Перед купівлею потрібно розрахувати щонайменше:
-
необхідний добовий випуск;
-
кількість робочих годин;
-
реальну продуктивність циклу;
-
об'єм замісу;
-
кількість і місткість бункерів;
-
запас цементу;
-
кількість силосів;
-
електричне навантаження;
-
логістику інертних;
-
кількість автобетонозмішувачів;
-
зимову експлуатацію;
-
монтаж та пусконалагодження.
KARMEL 100K у такому випадку є стаціонарним конвеєрним рішенням на 100 м³/год із бункерами 4×20 м³, змішувачем 3000/2000, силосами від 75 до 500 т, автоматичним дозуванням, PLC-керуванням та встановленою потужністю близько 154 кВт.
На практиці найважливіше не просто купити БЗУ з написом «100 м³/год», а сформувати конфігурацію, у якій змішувач, дозування, силоси, конвеєри, електрика та транспорт працюють як одна система.
Якщо підприємство реально планує виробляти 500–800 м³ бетону за зміну, завод такого класу може забезпечити необхідний запас продуктивності. Якщо ж фактичний попит значно нижчий, варто порівняти економіку з установкою меншої продуктивності. І навпаки — при потребі понад 800–1000 м³ за зміну необхідно вже окремо розраховувати продуктивність усієї виробничої та логістичної системи.
FAQ
Скільки бетону може виробити бетонний завод 100 м³/год за день?
Теоретично за 8 годин — до 800 м³. Фактичний добовий випуск буде нижчим або близьким до цього значення залежно від тривалості циклу, технологічних пауз, зміни рецептур, завантаження матеріалів та організації відвантаження.
Який змішувач потрібен для бетонного заводу 100 м³/год?
Це залежить від технології. Для KARMEL 100K використовується змішувач 3000/2000 із робочим об'ємом близько 2 м³. При виборі потрібно враховувати не тільки об'єм, а й час циклу та тип бетону.
Скільки силосів потрібно для БЗУ 100 м³/год?
Універсальної кількості немає. Для KARMEL 100K доступні конфігурації силосів від 75 до 500 т. Кількість потрібно визначати за добовим споживанням цементу, кількістю його типів та графіком поставок.
Яка потужність потрібна для бетонного заводу 100 м³/год?
Для KARMEL 100K заявлена встановлена потужність близько 154 кВт. При проєктуванні електропостачання потрібно додатково врахувати одночасне навантаження, пускові струми та споживачів усієї виробничої площадки.
Скільки коштує бетонний завод 100 м³/год?
Ціна залежить від конфігурації: змішувача, бункерів, силосів, автоматизації, зимового пакета, фільтрації, монтажу, доставки та інших компонентів. Тому коректну ціну можна визначити після формування технічного завдання.
Чи потрібен завод 100 м³/год невеликому виробнику бетону?
Якщо потреба становить лише 100–200 м³ на добу, установка такої продуктивності може мати надлишковий запас. У такому випадку доцільно порівняти її економіку з БЗУ 30–60 м³/год.
